Сьогодні я прочитав цікавий рядок у євангеліста Освальда Чемберса: «Центральна думка Царства Ісуса Христа – особисті стосунки з Ним, а не спільна користь від публічності».

Якось нас із Крісті підвозив на вокзал у Херсоні водій однієї з церков, яку ми відвідували кілька разів під час нашого перебування в Україні. По дорозі він повернувся до мене і подякував за розмову, що відбулася кілька років тому. Завдяки тому давнішньому спілкуванню змінилося все його життя – вони з дружиною стали батьками-усиновлювачами, прийнявши в сім’ю сиріт. І зараз він просто хотів висловити подяку за ту бесіду. Він хотів, щоб я знав, наскільки він був благословенний завдяки тому, що я тоді сказав.

Я був вдячний за його щирість, але мав відповісти, що не пам’ятав ані його, ані тієї розмови.

Подібне відбувалося зі мною достатню кількість разів, щоб я засвоїв, можливо, один з найважливіших уроків про користь публічності. Ніколи не знаєш, як саме Бог використовує тебе для Свого царства. А коли ти думаєш, що це так, зазвичай це не так, а коли Він справді задіє тебе, ти рідко про це знаєш.

Саме тому взаємини з Ісусом Христом є центральною думкою Його Царства!

Моя молитва сьогодні:

Господи, «нехай жадне слово гниле не виходить із уст моїх, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує» (До ефесян 4:29). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер