Щоб здобути перемогу в духовній битві, необхідно бути людиною, яка говорить правду. А це ризиковано! Зокрема, це небезпечно для людей, які найближчі до вас. Тому за сповіданням завжди слідує потенційний біль. Але також є біль хаосу, сорому та провини, що супроводжують приховування гріха. «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний» (Приповісті 28:13).

Нещодавно мій друг поділився, як до нього за консультацією звернулася сімейна пара. Вони прийшли, бо чоловік зізнався дружині у зраді. Під час консультації мій друг обережно сказав цій жінці, що зрада може бути лише «вершиною айсберга». По закінченню спілкування чоловік промовив дружині: «Я більше сюди не повернуся, цей консультант не для нас». Але вони все ж таки повернулися наступного тижня, і виявилося, що кількість зрад чоловіка збільшилася до п’яти. Але він став на шлях сповіді, і через деякий час, завдяки смиренню, чесності й покаянню, цьому чоловікові вдалося відновити стосунки з сім’єю. «Біль сповіді» принесла велику користь!

Сповідатися – це лише говорити правду. Це означає бути чесним. У тому, про що ви насправді вірите щодо Бога, себе та інших. Це найбільше діяння! Це свого роду обряд. Бог любить чесність! Сповідь – це початок справжнього перетворення!

Моя молитва сьогодні:

Господи, говори до мене сьогодні. Як Ти говорив до Самуїла: «Говори, Господи, бо раб Твій слухає!» (1 Самуїла 3:10). Господи, я хочу «справді бути Твоїм учнем». Щоб перебувати у Твоєму Слові, і «тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:31-32). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер