Перший крок найскладніший. Чому? Думаю, тому що перший крок – це дія, яку неможливо зробити без характеру та віри. Здійснюючи перший крок, ви не бачите наступних і не знаєте, куди саме ця дорога вас приведе. Звичайно, ви можете говорити про майбутнє і уявляти його, але саме ваш перший крок виводить з минулого і стає початком нового шляху.

Також перший крок – це характер, адже те, як ви розпоряджаєтеся виділеним вам часом – це те, що формує вас!

І перший крок – це віра! Це те, що любить Бог! Не існує обмежень для застосування віри та догоджанню Богові вірою!

«А без віри стати милим Всевишньому неможливо!» (До євреїв 11:6).

Тому якщо ви чуєте (від Бога) щось на кшталт: «Полиш свою землю і свій народ, полиш дім свого батька і йди до землі, яку Я вкажу тобі» (Буття 12:1), нагостріть вуха та слухайте!

Коли ви слухаєтеся того, що Він каже, тим самим ви застосовуєте віру! Аврам зробив перший крок, хоч не бачив подальшого. Він повірив, що Бог наказав йому йти, то ж скорився. І тепер він є батьком (патріархом) нашої віри. Бог хотів відкрити Себе нам і використав Аврама. Ось так діє віра!

Прислухайтеся до Господа і коріться тому, що Він каже вам! Це ваше життя, сповнене Божих пригод!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дозволь мені сьогодні почути голос Твій. Я обіцяю не бунтувати і тримати камʼяним своє серце. Виконання Твоєї волі – моя радість! «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці» (Псалом 40:8). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер