Ви дивуєтесь вогненним випробуванням, що виникають у вашому житті? Не дивуйтесь, їхня присутність – норма!

Учора я писав вам про те, як апостол Павло сприймав страждання за істину. А сьогодні ми подивимося, що про страждання говорить Петро.

«Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь» (1 Петра 4:11).

Тому, незалежно від того, як ми діємо або що говоримо, ми отримуємо нашу силу від Бога – для того, щоб Він був прославлений.

Але потім йдуть вірші:

«Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись» (1 Петра 4:12-13).

Не дивуйтеся! Божа істина та протистояння їй – це вірні супутники протягом усього Писання!

Моя молитва сьогодні:

Господи, Ти – моя фортеця! Ти – мій захист! Приведи мене в місце, де разом з Яковом я можу сказати: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування» (Якова 1:2). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер