Бог добре знає нашу гріховну природу. Його не дивує ані наш бунт, ані те, що ми любимо темряву. Це природно для кожної людини. А якщо це природно, то ми вважаємо, що з нами все гаразд. Або, принаймні ми нічим не відрізняємося від інших і потай сподіваємося, що Бог судитиме нас «по діагоналі». Що, по суті, означає, що я маю бути лише трохи кращим порівняно з усіма іншими. Але в Біблії ми читаємо зовсім інше: «Хто ж не вірує, той вже засуджений» (Від Івана 3:18).

Якщо ми не віримо, то у що ми віримо? Зазвичай у себе. Це основна проблема. Це гріх! А саме – у моїх претензіях на своє право на себе. Основний злочин – це не неправильні дії, а неправильне існування. Він полягає в тому, що я говорю: «Я один відповідаю за себе! Я маю право бути своїм власним богом!»

І це проявляється мільйоном різних способів. Деякі з моїх дітей все ще намагаються розібратися в житті самостійно, без Христа у центрі свого життя. Попри те, що вони пожинають плоди темряви, вони надто впираються, щоб навіть дивитися у бік світла! Вони просто демонструють: «Я маю право бути своїм особистим богом!»

Сьогодні настав день, коли ви повинні відмовитися від права жити для себе і віддати своє серце Христу!

Моя молитва сьогодні:
Господи, я не можу нічого вдіяти, щоб подолати свій «великий гріх». Тому я приймаю Твою жертву – Твоє життя, яке Ти віддав за мене та за мій гріх! Сьогодні я віддаю своє серце та життя Тобі! «Я – нове творіння!» (2 до коринтян 5:17). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер