Петро та інші учні Христа заснули. Таке трапляється з усіма нами, і зі мною також. Я люблю вмоститися у зручне крісло, заплющити очі і молитися, розмірковуючи над Божим Словом. Але буває, що голова хилиться додолу й сон долає мене… Хоча коли таке відбувається, мені здається це цілком природним!

«Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати?» (Від Матвія 26:40).

Якби це питання було звернене до мене, я мав би відповісти, що ні, я не можу… Але Ісус любить спілкуватися з нами! Він не сварить учнів, як і не соромить нас. Він просто розкриває факт, що був очевидний їм, і, якщо придивитися, то й нам теж усе буде цілком зрозумілим.

«Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».  (Від Матвія 26:41).

Йдеться про постійне пильнування. Іншими словами, тут говориться про те, чому слід приділяти увагу завжди. І постійно молитись.

Як часто ми звертаємося до Бога з проханням зробити те, що хочеться нам? І найчастіше ми просимо про щось велике (масштабне). Ми молимо Його втілити наші бажання замість того, щоб просити Його допомогти нам приймати і робити те, що Він бажає і що правильно – навіть якщо це щось незначне, як гірчичне зернятко. Господь знає величезну важливість нашої простої довіри та слухняності!

Продовжуйте пильнувати й молитися!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я хочу прагнути того, чого хочеш Ти! Я хочу коритися Тобі в кожній дрібниці! Я довіряю Тобі, що Ти сьогодні будеш рухати гори! Дозволь мені сьогодні насадити маленьке насіння віри! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер