Вчора я молився за всіх моїх дорогих сестер у Христі – Божих доньок. І моя молитва завершилася такими словами: «Подібно до Сарри, бо вона “вірним вважала Того, Хто обітницю дав”» (До євреїв 11:11).

Це слово стало і для мене духовною поживою, тому хочу трохи зупинитися на ньому. Тема: знаючи природні труднощі, дивитися на них з вірою та жити у світлі вірного Бога!

Яким є ваше ставлення до Бога? Або: як ви судите про Нього, коли відчуваєте, що Він просить вас дещо зробити? Адже насправді наші висновки та дії завжди виходять лише з того, у що ми справді віримо. Іншими словами, ми діємо відповідно до того, наскільки добре знаємо Бога.

Бог каже Аврааму та Саррі: «Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї…» (Буття 18:10). Це вказує на обітницю, яка здається неможливою для виконання через похилий вік подружжя.

«Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав» (До євреїв 11:11).

Коли ми вважаємо вірним Того, Хто дав обітницю, ми отримуємо силу і здатність (могутність) здолати свою фізичну природу або незадовільне матеріальне середовище!

Перш ніж щось зробити, подумайте про Бога!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я дякую Тобі за те, що Ти вірний! Навіть коли ми не віримо! «Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь» (Повторення Закону 7:9). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер