Ми дивимося на мир із тривогою. Адже нас оточують економічні проблеми. Політичні проблеми. Сімейні проблеми. Особиста боротьба. Усі ми маємо причини для занепокоєння. Але саме момент, коли ми відчуваємо хвилювання – і є та мить, щоб направити серце і розум у нове річище.

Павло пише: «Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі» (До колоссян 3:2).

Іншими словами, ми маємо зосередити свій розум на Христі.

У попередньому вірші говориться: «Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці» (До колоссян 3:1).

Ми можемо спокійно переживати важкі часи, тому що ми маємо надійну і вічну долю у Христі. Він став нашим «скарбом на небі та на землі!» І тому всі земні устремління більше не приваблюють нас. Ми маємо звернути свої думки до вишнього (небесного)!

Світські захоплення можуть так сильно полонити нас, що ми перестаємо вірити в «небесне» і, як наслідок, відчуваємо занепокоєння! Під “небесним” мається на увазі Христос, Його Царство, Його вічні цінності. І ні Йому, ні Його правлінню ніколи не настане кінця!

Спрямувати свій розум до вишнього означає привести свої думки у відповідність до Його думок. До Його особистості. До Його заяв про нас! Поєднуючись з Ним у думках і діях, наш розум налаштовується на «небесне».

Настав час назавжди спрямувати думки до «небесного»!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я спрямовую свої думки до Тебе! Я проголошую Твою обітницю: «Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає» (Ісаї 26:3). Амінь.

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер