Ми постійно чимось зайняті. Ми активні. Ми рухаємось. Здається, темп життя з часом тільки збільшується. Проте, Бог ніколи не поспішає!

Він згори бачить усе, до чого ми залучені, як і усе інше – у чому ми б хотіли брати участь, й усе, чим нам не слід займатися.

Ми часто хочемо, щоб Бог діяв негайно. Ми думаємо, що знаємо, напевно, що саме і коли Він повинен робити. Але в Нього «один день – як тисяча років». І Він не зволікає, навіть коли нам вбачається інше. Його час – досконалий!

До того ж, Бог знає і бачить усе, і тільки Він може оцінювати царів та правителів, коли хтось із них чинить зле. Він, а не ми! Проте, коли Бог підтверджує, що цар «робив зло в очах Господа» (4 Царств 8:18), в усіх нас природно виникне думка, що Він одразу знищить безбожного правителя, і про це буде написано в наступному вірші. Однак, наступний вірш цієї історії глибоко торкнувся мене.

Давайте прочитаємо: «Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні» (4 Царств 8:19).

«Заради раба Свого Давида». Чи не дивно це? 100 років раніше Давид отримав цю обітницю. І вона вплинула на перебіг історії.

Бог терплячий, Його обітниці реальні! Бог будує з нами стосунки на підставі заповіту!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дякую, що Твої обітниці реальні. «Він той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь» (Повторення Закону 7:9). Це моя надія! Це моя впевненість! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер