Люди продовжують відчайдушно шукати миру, покладаючи надії на уряди і релігії. Проте, це все намарно. Ось, що каже Біблія про безрезультатність цих зусиль: “А дороги миру вони не пізнали.” (Римлянам 3:17)
В сучасному світі дуже складно знайти душевні, сімейні, суспільні, економічні чи політичні мир та злагоду. Чому так склалося? Людство носить в собі насіння підозри, насильства, ненависті та руйнації. Люди відчайдушно прагнуть миру, але це бажання продовжуватиме залишатися всього-на-всього недосяжною ціллю. Все тому, що більшість з нас не бажає смиритися перед Всемогутнім Богом.
Без сумніву, це важливо – продовжувати працювати над досягненням миру з іншими людьми та націями. Проте, у нас э значно глибша потреба. Вона полягає в тому, щоб жити в мирі з Богом. Та так як людське серце переповнене гріхом, мир у всьому світі не настане, поки Христос не повернеться. Ісус сказав: “Чи ви думаєте, що прийшов я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!” (Луки 12:51). Ісус не казав, що Він забере мир. Радше, Він справедливо попереджав, що Його послання розділить людей. Зрештою, кому подобається чути в свою адресу, що він – грішник, який повинен покаятися?
Якщо, скажімо, Організація Об’єднаних Націй могла б принести довготривалий мир на землю, людина б тоді сказала Богові: «Ми більше не потребуємо Тебе. Ми досягли миру і власними зусиллями дійшли до справедливості та праведності”. Всі схеми та плани, що розробляються для досягнення миру – це тимчасові та засоби, які використовує хворий і помираючий світ, очікуючи Божого повернення.
Бог не кидає слів на вітер. Попереджаючи нас про наш гріх, Він пропонує нам вихід. Ми можемо мати мир у своїх серцях, навіть перебуваючи в епіцентрі внутрішнього потрясіння, національних криз і всесвітнього терору. Адже Ісус сказав: «… щоб мали ви мир в мені.» (Івана 16:33).
Біллі Грем